#непокора_личить

На правах реклами. Проєкт за підтримки бренду glo™

Нескорені
та вільні

Українські науковиці про труднощі у професії, те, як йти проти системи, коли обставини диктують вчиняти інакше, і власну непокору

glo™ призначений для повнолітніх споживачів нікотиновмісної продукції

Кожен рік приносить нові тенденції у різні сфери нашого життя: від моди та мистецтва до появи інноваційних електронних пристроїв. Мінливість сучасного світу часто ставить нас перед вибором: бути собою чи бути у тренді? Попри те що реальність ХХІ століття дарує нам можливість відрізнятися та показувати свою унікальність, ми продовжуємо вибирати трендове, навіть якщо воно нам насправді не дуже й личить.

За підтримки бренду glo™ науковиці Інна Гоч, Ольга Захожай та Олена Компанієць ексклюзивно для ELLE.UA розповіли свої історії. Наші героїні своїм прикладом надихають звільнитися від обмежень, адже кожна з них пройшла нелегкий шлях до мети та віднайшла внутрішню силу не зраджувати себе справжню.

астрофізика

ольга
захожай

Детальніше

іхтіологія

інна
гоч

Детальніше

астрофізика

олена
компанієць

Детальніше

Інна Гоч

Біологиня, іхтіологиня. Експертка WWF Ukraine

Як ви опинилися в іхтіології: наука була дитячою мрією чи це рішення стало несподіваним? Чи збіглися ваші очікування щодо професії з реальністю?

Я народилася у вчительській сім’ї, тато був учителем фізики та математики, а мама — історії, тому любов до науки, до знань з’явилася практично змалечку. Найбажанішою винагородою за чемність для мене був дозвіл від тата поспостерігати за Місяцем і сузір’ями через телескоп у кабінеті маленької сільської школи (зазвичай потай від мами, бо пізня година і час спати!).

Мрії про професію мігрували від астронавта до нейрохірурга і врешті-решт отримали досить реальну форму — природничі науки. Спокуса стати як Лінней, Дарвін, Вотсон, Крік чи Марія Кюрі була аж занадто великою!

Після закінчення університету постало питання: а що далі? І я одразу подумала про шлях науковиці-іхтіологині.

Сьогодні ви тримаєте науковий фронт. Що мотивує вас іти вперед і не здаватися, попри труднощі?

Я вже багато років упроваджую досягнення науки в життя, зокрема займаюся охороною природи. На основі наукових даних відновлюються, охороняються та управляються ландшафти та екосистеми, вивчаються та охороняються рідкісні види, ведеться господарська діяльність. Збитки живій природі, завдані повномасштабною війною, теж мають бути одним з фокусів уваги природоохорони сьогодні — це важливо.

Також, коли почалася повномасштабна війна, ми в онлайн-студії Power of Science («Сила науки») почали вчити людей безкоштовно. У межах курсу ми розповідали про рослини та гриби, рідкісних тварин та тіло людини, а згодом підготували два курси з астрономії та палеонтології. Людям в укриттях чи за кордоном, у нових, дуже складних умовах дійсно потрібен був такий собі «дотик до нормальності». Це наш вклад у спільну справу та спільне майбутнє.

Українці щодня доводять, що ми нескорений і вільний народ. Що особисто для вас означає непокора?

Говорили, що Україна буде чинити опір кілька днів, але ворог одразу зрозумів, що не так сталося, як гадалося. Українці — прекрасні, вони з гідністю дали відсіч: ті, хто воює на фронті, ті, хто рятує життя і волонтерить, ті, хто надає прихисток і ділиться вечерею, ті, хто навчає і навчається в таких складних умовах, бізнеси, що продовжують працювати і сплачувати податки, попри все, усі ті, хто не здається і тримає стрій.

Непокора для мене — це про стійкість перед випробуваннями, які для нашого народу, на жаль, тривають століттями.

Які труднощі особисто ви зустрічали у професії, можливо, ви стикалися з якимись стереотипами?

Вступ до аспірантури, написання дисертації у 90-ті — ще той челендж. Усюди ще продовжували панувати пострадянські патерни взаємин між людьми: влаштуватися на роботу, вступити у ВНЗ на престижну спеціальність чи в аспірантуру — усі види і підвиди «домовлянь» і кумівства процвітали.

Багато колег ще на старті написання дисертації говорили, що іхтіологія — це точно не для жінок. Громіздкі знаряддя лову, управління човном, складні погодні умови під час експедицій — це і для чоловіків складно. А чи не зайнятися тобі ...? І тут кожен додавав щось своє. Багато людей, можливо, давали поради з кращих міркувань, але це, звісно, допомагало мало.

#непокора_личить

glo™ PRO SLIM доводить, що непокора личить кожному українцю, ми самі задаємо тренди, тому що з нинішніми не хочемо миритися. Він є прикладом сучасності, адже, використовуючи інноваційні технології та абсолютно новий дизайн, що робить девайс зручним та тактильним моноблоком, він влучно транслює нову реальність.

Бренд glo™ розуміє, як це — відрізнятися та не боятися про це заявити. Новий glo™ PRO SLIM для тих, хто бунтівливо й непокірно обирає СВОЄ.

glo™ призначений для повнолітніх споживачів нікотиновмісної продукції

Яка, на вашу думку, роль жінок у майбутній відбудові держави?

Я вважаю, що час наративів, коли жінка обмежувалася стилем життя kinder, küche, kirche («діти, кухня, церква»), давно минув. Вона є повноцінним членом суспільства і вільна обирати свій життєвий шлях, роль і сферу діяльності. Хтось хоче займатися виключно сім’єю? Ок, це їхнє право. Хтось хоче займати проактивну позицію на рівні громади, міста, країни, в тому числі й під час відбудови, — я це дуже поважаю. Зараз існує багато лідерських програм для жінок, і їхня кількість зростає. Маючи таку підтримку, жінки нарівні із чоловіками можуть працювати заради сталої відбудови своєї країни.

Ви з тих людей, які не звикли плисти за течією та дотримуватися трендів. Як перестати турбуватися про думку оточення?

Думаю, коли хтось говорить, що зовсім не цікавиться думкою оточення, то це трішки лукавство. У мене колись була ілюзія, що якщо чинити правильно, то реакція людей довкола буде відповідно позитивною. На жаль, так це працює в ідеальному світі, а в реальному — все трохи складніше. Правда в тому, що сподобатися всім не вийде, як не крути.

Є люди, думка яких авторитетна для мене, і я орієнтуюся на неї. Я відучилася встрявати в суперечки у соцмережах, особливо з незнайомими людьми, бо вважаю це гаянням часу.

Головне — тверезо сприймати інформацію, що виходить від людини, перевіряти факти і аж тоді сприймати таку експертну думку як дороговказ.

glo™ призначений для повнолітніх споживачів нікотиновмісної продукції

ольга
захожай

Астрофізикиня, кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України, наукова співробітниця Інституту астрономії імені Макса Планка (Німеччина)

Як ви опинилися в астрофізиці: наука була дитячою мрією чи це рішення стало несподіваним? Чи збіглися ваші очікування щодо професії з реальністю?

Професія астрофізикині для мене була швидше закономірністю, ніж випадковістю. Я народилася в сім’ї науковців: тато працював над дисертацією з астрофізики, мама — з хімії. Я росла з відчуттям, що астрономія — це надзвичайно цікаво і що науковці дуже класні та розумні.

Усі мої очікування виправдалися. Я багато років веду велику спостережну програму з пошуку планет навколо молодих зір, спостерігаю в одній з найкращих обсерваторій світу (Ла-Сілья у Чилі) і кожного разу, коли чую, як рухається купол телескопа, переживаю те ж саме передчуття чогось неймовірного і дуже важливого, як багато років тому в дитинстві.

Не справдилися мої очікування лише в контексті престижності та стабільності роботи науковця. В Україні завжди були проблеми з фінансуванням науки, за кордоном — це здебільшого 2-3-річні контракти, які також не дають відчуття стабільності.

Українці щодня доводять, що ми нескорений і вільний народ. Що особисто для вас означає непокора?

Для мене непокора — це вірність самому собі, своїм принципам, тому, у що віриш, що здається правильним. І ще це відповідність дій думкам, безсумнівно.

Які труднощі особисто ви зустрічали у професії, можливо, ви стикалися з якимись стереотипами?

Для мене найважчим стало бути мамою, залишаючись науковицею. Особливість роботи науковця в тому, що серйозні наукові завдання не розв’язуються одномоментно, а потребують іноді доволі довгого часу і концентрації уваги. Після народження доньки я намагалася працювати, коли вона спала, що в принципі можливо, але дуже виснажливо.

Сьогодні ви тримаєте науковий фронт. Що мотивує вас іти вперед і не здаватися, попри труднощі?

Думки про майбутнє, про те, що наша робота може бути дуже потрібною для відновлення нашої країни і тому ми повинні робити свою справу краще.

glo™ призначений для повнолітніх споживачів нікотиновмісної продукції

Ви з тих людей, які не звикли плисти за течією та дотримуватися трендів. Як перестати турбуватися про думку оточення?

Потрібно вирішити для себе, чиї думки насправді важливі, і ці думки поважати. Поважати, але завжди бути критичним. Це дорослість, коли розумієш, що кожен може помилитись і що не завжди люди між собою погоджуються.

18 +

#непокора_личить

Що б ви хотіли сказати жінкам, які бажають піти проти системи, проте не наважуються на це?

Для мене особисто у важливих рішеннях найчастіше ключовим аргументом був час: у дитинстві нам здається, що ми дуже повільно дорослішаємо, а потім час минає надзвичайно швидко і дуже багато можливостей з’являється у нашому житті тільки один раз. Якщо можливість з’являється — нею треба вміти скористатися, якщо її немає — слід щось робити для того, щоб її отримати.

Олена
Компанієць

Астрофізикиня, молодша наукова співробітниця відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Головної астрономічної обсерваторії НАН України, аспірантка в Інституті фізики НАН України

Як ви опинилися в астрофізиці: наука була дитячою мрією чи це рішення стало несподіваним? Чи збіглися ваші очікування щодо професії з реальністю?

Не пригадую свого життя без цікавості до космосу. Я росла в маленькому селі Осокорівка, що на Херсонщині, ми не мали засвічення нічного неба від ліхтарів, хіба що незначне сяйво Запорізької АЕС на іншому березі Каховського водосховища. Я пам’ятаю, як ми з татом любили ввечері сидіти на вулиці, під відкритим небом, із чашечкою чаю та ковдрою і роздивлятися сузір’я. Я вивчала, де яка зоря, ми рахували, хто більше побачить супутників чи метеорів. У перервах обговорювали, що нам відомо про Всесвіт, іноді було так цікаво, що аж подих перехоплювало. Ви тільки уявіть: мільярди зірок, невідома кількість планет і це все лише в межах нашої Галактики.

Я люблю свою роботу, хоча дуже часто буває складно і навіть страшно, що щось не вийде. Не можу сказати, що мої очікування від роботи науковцем збігаються з тим, як я уявляла собі це в дитинстві. Усе зводиться до фінансування науки. Проте я вірю, що після нашої перемоги наука, як і вся наша країна, буде відновлюватися та стрімко розвиватися.

Сьогодні ви тримаєте науковий фронт. Що мотивує вас іти вперед і не здаватися, попри труднощі?

Весна і літо були складними для всіх українців, я не виняток. У мене була жахлива депресія, я не могла їсти, мене від усього нудило, і були постійні мігрені. Рідні на лінії фронту, чоловік в армії, село знищене. Дуже боляче від розуміння, що твого рідного куточка не існує. І неймовірно важко від усвідомлення, що твої наукові дослідження ніяк не можуть тут і зараз допомогти.

Але водночас наука завжди мене мотивує йти тільки вперед, бо я вважаю, що за наукою майбутнє. Наука — рушій прогресу, розвитку технологій та всієї нашої цивілізації. Зараз я продовжую свої дослідження галактик з активними ядрами, намагаюся відвідувати школи та конференції, більше комунікувати з міжнародною спільнотою і, звісно, обговорювати війну в Україні.

Варто зазначити, що важлива не лише наука, а й її популяризація серед якомога ширшого кола людей. Адже світ такий великий, прекрасний та загадковий — ким ми будемо, якщо не поділимося цими знаннями з майбутніми поколіннями? Тому я працюю над лекторієм, створеним ГО INSCIENCE.

Які труднощі особисто ви зустрічали у професії, можливо, ви стикалися з якимись стереотипами?

Я поки що як жінка не зустріла жодних труднощів. Сучасне астрофізичне середовище — місце, де немає поділу за гендерними ознаками. Ви завжди можете звернутися по допомогу до колег, відчуваєте підтримку. Головне — займатися тим, що вам подобається. Бо коли є мрія і бажання втілити її в реальність, ніхто та ніщо не може вас зупинити.

Навіть якщо десь у минулому і виникала проблема, пов’язана з тим, що я жінка, я могла просто не звернути на неї увагу. Це проблема тих, хто продовжує жити в минулому столітті. Не вважаю за необхідне звертати увагу та витрачати свій ресурс на такі нісенітниці.

Дуже шкода, що дорослі досі іноді говорять своїм дітям: «Наука не для дівчинки» чи «Фізика — то занадто складно для твого мозку». Останнє взагалі жахливо. Ми живемо у світі можливостей, звісно, труднощі зустрічаються, проте, якщо дівчина мріє стати науковицею чи інженеркою, вона має розуміти, що все залежить тільки від неї.

glo™ призначений для повнолітніх споживачів нікотиновмісної продукції

Яка, на вашу думку, роль жінок у майбутній відбудові держави?

Роль жінок така сама, як і чоловіків. Хтось продовжуватиме боронити нашу країну в армії, щоб бути готовими до всього, хтось буде відбудовувати наші села та міста, інші — навчатимуть дітей у школах чи студентів в університетах. Багато можна перераховувати. Мені здається, що жінки в Україні беруть активну участь у всьому, аби тільки було бажання та сили.

Українці щодня доводять, що ми нескорений і вільний народ. Що особисто для вас означає непокора?

Для мене непокора — продовжувати працювати у нинішніх обставинах, волонтерити, донатити та збирати донати і купувати необхідне, надихати людей на навчання та розвиток. Я своїм прикладом доводжу це, тому що сьогодні працюю не лише як науковиця, а й як волонтерка у ГО «Крила Перемоги».
Для мене важливо присвячувати свій час забезпеченню захисників усім необхідним. Непокора в нас у крові, бо ми сильні та незламні, бо ми вільні та хочемо залишитися вільними, щоб мати вибір, робити помилки і вчитися на них.
18 +

Ви з тих людей, які не звикли плисти за течією та дотримуватися трендів. Як перестати турбуватися про думку оточення?

Я не можу сказати, що мене не турбує думка оточення — всі люди соціальні. Просто треба вчитися сприймати кожну людину як індивідуальну особистість зі своїми вподобаннями. Я не згодна, що думку оточення треба повністю ігнорувати, тут питання в тому, чого саме вона стосується.

Інколи люди можуть порадити щось корисне, головне, щоб це не було токсичне спілкування, після якого хочеться забитися в куточок і плакати. Таких людей треба просто виключати зі свого оточення. Але завжди запитуйте себе: «Чи роблю я те, що мені цікаво? Чи отримую я від цього задоволення? Чи комфортно мені?»

Що б ви хотіли сказати жінкам, які бажають піти проти системи, проте не наважуються на це?

Бачу мету — не бачу перешкод. Але залишайтеся при цьому людиною. І звісно, не лякайтеся труднощів. Розвиток — це завжди вихід із зони комфорту. Уперед! У нас усе вийде!

glo™ призначений для повнолітніх споживачів нікотиновмісної продукції

всі як усі, а glo™ у
нових кольорах

#непокора_личить